Сторінка:Будзиновський В. Пригоди запорожців (Краків, 1941).djvu/208

Цю сторінку схвалено

я дав наказ осідлати наші коні. Зараз відїдемо відси. У мене ще дві пляшки медицини. Дати тобі?

— Не хочу! Вже більше не гляну в бік того чортівського напою…

Мутеселім трохи врадуваний утечею Селіма-аґи, хоч лихий на нього за крадіж грошей, вернувся до себе. Тим часом товариство сіло на коні і не пращаючися з Мерсіною, що ще спала, відїхало. За пів години були під деревом, на якім сидів Іван. Ще лиш пів години і найшлися за межею влади турецького султана.

Їхали до своїх.




209