Не знаю, і його бувший пан не знає, яким способом собака опинилася в цих сторонах. Мабуть загубили її якісь купці. То австралійський хорт. Мудра собака і небезпечна для ворога. Біда тільки в тім, що я говорю лиш по-англійськи, вона ж розуміє тільки по-турецьки. Козак, що продав її, подав мені слова і цілі речення, які собака розуміє. Я записав собі і час до часу прочитую писульку, щоб навчитись балакати з собакою.
— Ви не хотіли вчитися по-турецьки, щоб розмовитися з людьми. Тепер таки вчитеся, щоб балакати з собакою!…
— В найближчім місті найду драґомана, щоб посередничив між мною і собакою.
— Навчіть собаку по-англійськи, вимовляючи наказ одночасно обома мовами.
— Добра рада. Але може б ви схотіли бути навчителем? Ви знаєте обі мови. Собака й вам може стати в пригоді.
Сивенький позвав собаку до себе, очевидно, турецькою мовою. Собака стала позираючи, то на Мортона, то на Сивенького. Не знала, чи послухати; чи вільно їй відступити від її пана. Мортон показав рукою на Сивенького. Собака зрозуміла і стала бігти коло коня Сивенького.
Товариство причвалало до ріки Кізіль-Ірмак і горі рікою пройшло цілий вілаєт Сівас. Потому промежиною Сівасу і ерзерумського вілаєту заїхали до горішнього Євфрату. Горі рікою їхали дальше на схід, наближаючися до кавказької межі. Такий шлях вибрали, бо Іван Красій міг лише ним іти, простуючи з Кавказу на Анґору. Подорозі товариство зустрічало оселі найріз-
108
