Цю сторінку схвалено
на погідне небо і золоті поля і пикаючи люльку, мугикав якусь їжачу пісеньку. Поспівував собі й посвистував і раптом подумав собі, що заки його їжачиха вмиє й розчеше молоді їжачата, він може піти собі трохи полями на прохід подивитися, чи ще є в полі морква. Морква росла недалечко і їжак часто зі своєю родиною йшов туди на обід. Моркву вважав їжак за свою.
Як подумав, так зробив. Увійшов ще до своєї хатки й сказав:
— Іду на хвильку перейтися, зараз буду назад.
Потім замкнув за собою дверці й пішов стежкою в поле.
Не пройшов ще і десяти кроків і ще був далеко від морквяного поля, коли це заяць зайшов йому дорогу. Заяць вийшов собі
