Сторінка:Брати Грімм. Казки й байки (Краків, 1940).djvu/16

Цю сторінку схвалено

І справді; відчинила сирітка дерево, знайшла в ньому хороше вбрання, золотом шите й самоцвітами ткане, що його й жадна царівна не має.

Жила так сирітка довгенько, а голубчик прилітав щоднини й давав їй усе, чого забажала.

Одного дня сказав голуб до сирітки: „Чи захотіла б ти мені щось учинити?”

„З цілої душі” — відказала дівчина.

— Заведу я тебе до маленької хатини, увійдеш там і побачиш у кімнаті старуху, що сидітиме біля вогню, скаже вона тобі: „Здорова була”, але ти не відповідай, лиш іди до другої світлиці, увидиш там різних перстенів силу-силенну. Вони будуть розсипані по столі. Не дивись на хороші перстені, із дорогими самоцвітами,