Сторінка:Бочковський О. І. Нарід – собі (1932).djvu/45

діяльности молоде «Товариство Прихильників Укр. Госп. Академії», виходючи із тих мотивів, що шлях до господарського відродження поневоленого народу є одною з головних передумовин національного його визволення та що господарське відродження народу неможливе без господарсько-технічної освіти широких мас його населення. Для здійснення цього домагання — власне, своя політехніка є conditio sine qua non, бож лише вона зможе виховати не тільки модерних інженерів-фахівців, але й добрих українських інженерів-суспільників, які знатимуть господарське положення й потреби рідного краю та народу й вмітимуть технічно працювати для господарського їхнього відродження та поступу. Через це «Т-во Прихильників УГА» уважає справу заховання цієї єдиної української політехніки справою всенаціонального характеру та значіння. Через це воно програмово кинуло гасло «Нарід — собі». Що цю справу доводиться здійснювати на чужині, це лише неминучий вислід тяжкого політичного закріпачення батьківщини. Не треба проте лякатися тих скрутних господарських та інших умовин, серед яких ця акція почалася та переводиться. Аджеж ми бачили, що майже всі поневолені народи будували самотужки свою культуру здебільшого в малосприятливих обставинах. В історії українського народу є чимало фактів, які виправдують віру в його національну непереможність у біді та скруті. Один дуже цікавий доказ, що може бути чудовою ілюстрацією нашої теми, згадує «Діло» (1931. ч. 279). В Сяноці в 1550 р. на розказ польського короля Жиґмонта українцям мала бути відібрана їхня стародавня церква в замку. Одночасно давався їм дозвіл збудувати нову — на протязі трьох днів. Інакше українці по-