людська гідність негрів; для них заведені, напр., спеціяльні ваґони в потягах, окремі відділи в трамваях; їм невільно увійти до жадної прилюдної установи для білого населення, отже до церкви, бібліотек, шпиталю, ресторану, театру, кіна, тощо; у 20 штатах заборонені мішані подружжя: у 18 дозволено лише нижче навчання чорного населення. Фактично американські негри живуть під перманентним бойкотом своїх білих земляків. В. Б. Сміт, автор відомої праці «Кольоровий кордон» (The Color-Line), гадає, що для білого населення Америки «вогонь, повінь, пропасниця, голод і війна, а навіть неосвіченність та лайдацтво… менш небезпечні, ніж ближчий зв'язок з неграми».
Проте, негри мають приятелів і прихильників серед білого населення, особливо північних штатів. Підтримують їхні культурні змагання Карнеджі та Дж. Д. Рокфеллер; цей останній заклав в 1902 р. Загальний Шкільний Rідділ «General Education Bord» для підтримки чорного шкільництва, призначивши на цю мету 50.000.000 дол. Існують також і інші подібні фонди, як напр.. «John F. Slater Fund», або «Anna Т. Jeanes Foundation» і особливо фонд ім. Дж. Розенвальда, заходами якого від 1914 р. було збудовано понад 700 шкіл для муринів.
Ріжні христіянські церкви, особливо протестанські, а передовсім «American Missionary Society» багато зробили для поширення освіти серед муринів. Їхніми заходами повстали перші високі школи для муринів у південних штатах, як Atlanta University (Georgia), Fisk University (Tennessee), Institut of Hampton (Virginie), або славетний «Institut of Tuskegee» (Alabama).
Звичайно, цієї допомоги з боку білих приятелів було все замало. Негри незабаром мусили ста-
