Сторінка:Бочковський О. І. Нарід – собі (1932).djvu/40

клад з історії американських негрів. Тяжко собі уявити щось більш імпозантного з одного боку та більш трагічного — з другого, ніж доля культурних змагань чорного населення в країні зоряного прапору. Ціла доля американських негрів взагалі — це жахливе мучеництво. Перед 1863 р. — отже перед скасуванням невільництва негрів в Америці— їхнє життя було справжнім пеклом на землі. Культурний світ довідався про це з документально жахливої відомої книги Бічер Стоу: «Хатинка дядька Хоми» (1852). Аджеж негрів білі пани не уважали тоді за людей. Епископ Ч. Каролль видав проти них працю, символічно надписану: «Неґр — це худоба»; в ній логічною методою та цитатами з Біблії автор доводив, що Бог не був негром та не створив це племя, через що воно не належить до людей, але до худоби. В цей час невільництва закони Південних Штатів карали просвітню працю серед муринів, як протидержавний злочин. Коли з ініціятиви президента Лінкольна та після т. зв. «сецесійної війни» між Північчю і Півднем Сполучених Штатів невільництво негрів було врешті формально скасоване, фактичне їхнє положення залишилося тяжким. Традиційна расова ворожнеча до них з боку місцевого білого населення стихійно лютує й надалі. Американська негрофобія — це щось гіршого за европейський антисемітизм. Культурні змагання муринів злочинно саботуються білим населенням. Існує від 1866 року спеціяльна організація, славетний «Ku-Klux-Klan», що пляново влаштовує погроми негрів та руйнує їхню працю: підпалює школи та церкви, самосудно вбиває або живцем спалює негрів. 4000 людей впало жертвою таких «лінчів» за останні 40 років. Я не згадую тут про численні заборони, якими принижується