довольнити всіх потреб у цій ділянці. Таким чином довоєнна «Ústřední matice školská» існує та функціонує далі. З останнього її звіту (за 1931 р.) видко, що тепер річний її бюджет виносить 12.880.132 кч., себто, знову досяг передвоєнної висоти (1912). Під цей час «Ú. М. Š.» утримує своїм коштом: 3 середні та 6 фахових жіночих шкіл; далі, 137 дитячих притулків: 86 шкіл доповнюючої освіти, 24 курсів чужих мов та 5 музичних шкіл.
Майже неімовірно, проте факт, що на шлях грошової самодопомоги стає й одна чеська висока школа, а саме Гірнича Академія в Пшибрамі. Роками вже вона домагається перенесення до Праги. З фінансових причин ч.-сл. самостійна держава не може ще позитивно вирішити цього питання. Через це воно все відкладається, мовляв, ad calendas graecas. Це примусило згадану школу заініцровати акцію на зразок нашого «Товариства Прихильників УГА», правда, фінансово закроєну на ширшу скалю. Дозволяю собі запитувати уступ промови ректора цієї школи на традиційнім шахтярськім святі, що відбулося в грудні 1931 р. Висловлюючи сумнів з того приводу, що влада ледви чи зможе прискорити полагодження домагання Г. В. Ш. про перенесення до Праги, він далі казав: «Ми хочемо отже піти шляхом самодопомоги та самі збудувати цю школу. Три мільйони ми вже маємо до диспозиції, решту ми хочемо придбати шляхом всіляких збірок. Я знаю, що положення нашої індустрії тяжке, але я гадаю, що коли кожне гірниче підприємство захоче скласти на цю мету — 5.000, 10.000 або 20.000 кч. річно, ми матимемо за пару років потрібні гроші»…
