Сторінка:Бочковський О. І. Нарід – собі (1932).djvu/23

помоги, проте, не єдиним. «Чеський нарід — констатував під час світової війни А. Сейферт, голова Чеської Національної Ради, — дає, мовляв, всесвітньо-клясичний доказ того, чого може досягти витривала праця та самопоміч». Під Австрією чехи все були під загрозою стихійної германізації, яка немов залізними кліщами обхоплювала цей нарід на північнім та на південнім заході. 3.000.000 чеського населення жило в стані сталої боротьби проти цієї небезпеки винародовлення. Ця загроза зокрема гостро виявилася під час австрійського перепису населення в 1880 р. Відтоді саме датується чеська допомогова акція на захист чеських меншостей. Ця акція подивугідна як з організаційного боку, так і щодо техніки її переведення та фінансування з власних коштів чеського загалу. Зміст, характер і поширення цієї акції яскраво змальовує цитований вже тут голова Ч. Н. P., кажучи: «Бодай загально згадаю тут про систематичну опіку захистних організацій — централей та філій — над чеськими громадянами, що починалась боротьбою за мову при видаванню метрики після хрестин, а кінчалась протестом проти німецьких шиканів під час похорону або з приводу чеських написів на цвинтарі; була це далі опіка над захоронками та початковою школою, над закладанням чеських шкіл, що тривало цілі роки та мало супроводом злобні інтриги або дикунський бойкот з боку ворога; відтак це були щорічні бої під час шкільних вписів, коли чеські батьки та діти мусили бути захищені від зводницьких підлещувань ворога; сюди відноситься також опіка над школами доповнюючої освіти та професійними; придбання шкільних приладів, влаштування різдвяної ялинки та придбання ріжних допомог і стипендій для школярів;