стінками, як що садка не далека, абож на віз, на котрому розістлана мокра солома. Живці кладуть рядами (шарами), притрушують корінь кожного ряда мокрим (сирим) піском, аж поки не накладуть повні носилки чи віз; багато класти на віз не треба, щоб живці не помнялись. Треба доглядати, щоб чи на возі, чи на носилках
сонце не сушило коріння живців. Копати живці треба так, щоб коріння не рвались, бо як обірвати у сосни середній корінь, або обшморгати хоч трохи бокові маленькі, коротенькі корінців, що звуться „мочками“, то як би ми гарно не посадили живця, він рости не буде, а всохне. Викопавши перший рядок, так само копають другий, третій і останні.
Прикопка живців. Привезен на місто посадки живці прикопують на оранці у викопані рівчаки так, щоб ні вітер, ні сонце не обсушували корінців. Кожний рядок живців у рівчаку треба теж притрушувать сирим піском. Перед тим як прикопувати живці беруть з воза пучками і дуже бережно розбірають по одному, щоб не обірвати „мочок“; живці маленькі, хилі, з обірваними
