Ця сторінка вичитана
1880
НЕНАЧЕ.
Неначе і Світ такий гарний здається,
І сонечко з неба блищить,
І пісня дівочая голосно ллється,
І весело лист шепотить,
І дивиться всюди усе так звабливбо,
Що тільки б, здається, радів
Та на світі весело так та щасливо
Без думки та гадки б ти жив…
Та здумаєш ти, що ті співи дівочі
Не співи — ридання сумні,
Що гаснуть од сліз оті карії очі,
Ізмалку веселі й ясні;
Згадаєш про тих, що у лютій недолі,
Не знаючи живуть,
Що діти їх бігають босі і голі
І хліба, голоднії, ждуть, —
І серце заниє, і сам я не знак
Як співи-ридання летять…
Коли ж то ми будемо в нашому краю
Про щастя і долю співать?
ДОМОВИНА.
|
Тяжко смутний край твоєї стою домовини, |
