Сторінка:Бомарше П'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu/98

Ґріп-Солей (весело). О! Я, я з?.. (Сюзана його вгамовує рукою, показуючи на графиню).

Базіль (здивований). Мені йти з Гріп-Солеєм і грати?..

Граф. Це ваш фах; ідіть, або я вас вижену. (Виходить).

 

СЦЕНА XXIII

 

Ті, що перше, опріч графа

 

Базіль (до себе). Ах, я не буду битися з чавуном, бо я тільки…

Фіґаро. Череп'яний глек.

Базіль (на бік). Замість допомагати шлюбові, я краще забезпечу свій із Марселіною. (До Фґаро). Слухай, не кінчай нічого, поки я вернусь. (Бере гітару на кріслі в глибині сцени).

Фіґаро (йде за ним). Кінчати? О, йди, не бійсь. Коли б ти навіть ніколи не вернувся… Ти не маєш співочого вигляду. Хочеш, я почну?.. Ну, жваво: ля-мі-ля, для моєї нареченої. (Починає йти задом, танцює, приспівуючи сеґеділью ^[1]). Базіль приграє й усі ідуть за ними).

Сеґеділья

 

Не хочу я нічого,
Краще всього
Моя Сюзон.
Зон, зон, зон.
Зон, зон, зон,
Зон, зон, зон,
Зон, зон, зон.

1. Сеґеділья (або сеґіділья) — певний рід еспанського народнього співу.