Бартольо (говорячи в павільйон і входячи). Не бійтесь нічого, пані, вам не буде жодного лиха, я відповідаю. (Обертається і скрикує). Марселіна!..
Базіль. Ха! ха!
Фіґаро (сміється). От чудасія! І моя мати там?
Антоніо. Стільки їх, що й не потовпляться.
Граф (вражено). Що мені за діло! Графиня…
Граф. … А, от вона виходить! (Сильно бере її за руку). Як ви гадаєте, панове, чого заслугує огидна… (Сюзана падає на коліна, схиливши голову).
Граф. Ні, ні! (Фіґаро падає на коліна з другого боку).
Граф (сильніше). Ні, ні! (Марселіна падає на коліна перед ним).
Граф (дужче). Ні, ні! (Всі падають на коліна крім Брідуазона).
Граф (несамовито). Хоч би вас була тут сотня!
Графиня (падає на коліна). Принаймні я доповню лічбу.
Граф (дивлячись на графиню і Сюзану). Ах! що я бачу!
