з Сидором Воробкевичем короткий час був парохом православної церкви у Львові. Завдяки Барвінському оба брати стали свідомими українцями і почали писати свої твори чистою літературною мовою. Кілька разів відвідував Барвінський Воробкевичів у Чернівцях.
Слід згадати, що заходом Барвінського перетворено 1892 р. "Т-во ім. Т. Шевченка" з літературного на "Наукове Т-во ім. Шевченка".[1]) Барвінський був теж знаменитим журналістом. Його численні статті були друковані в різних українських та німецьких часописах і журналах, зокрема в "Ділі", "Правді", "Зорі", "Учителі" та інших. Він оснував в 1897 р. другий щоденник "Руслан", який був органом створеної ним християнсько-суспільної партії. Цей щоденник проіснував аж до 1914 року. Від 1893 р. був Барвінський членом Краєвої Шкільної Ради і твердо його братом о. Григорієм, який обстоював інтереси українського шкільництва. Він працював в "Руськім Т-ві Педагогічнім", назву якого змінив на "Українське Педагогічне Т-во" (У. П. Т.). Він був головою цього Т-ва від 8. 12. 1891 до 5. 7. 1895, коли зрікся.
Як політичний діяч перейшов Барвінський до історії як творець невдалого польсько-українського порозуміння, т. зв. "Нової Ери". Ця "Нова Ера", тобто спроба порозумітися з поляками з огляду на велику загрозу для обох народів з боку Москви, не вдалась через тупість і короткозорість польського політичного проводу, очолюваного графом Бадені (італійсько-польський мішанець), який не мав жадного зрозуміння для польсько-украінських історичних взаємовідносин. Проголошення "Нової Ери" викликало велику бурю, перш усього серед москвофілів. Осудив її гостро також М. Драгоманів, а за ним радикали та деякі народовці. Як головний представник новоерівської політики з українського боку, Барвінський був послом до парляменту від 1891 до 1900 р. і до галицького сойму від 1894 до 1904 р. Він старався нав'язати контакт з польськими колами, щоб придбати якнайбільше національних здобутків для українців. Його заходом створено на Львівському
- ↑ Барвінський був п'ятим з черги головою НТШ. Його головство припадає на роки 1893-1896. М. Грушевський обняв Т-во в 1897 р. i проводив ним до 1913 р. Барвінський був одним з перших дійсних членів Філолог. Секції.
