Вікна, а Барвінського секретарем. У програмі привітання архикнязя і відкриття виставки взяв участь хор 122-ох співаків із сіл Біла, Чистилів, Воробіївка, Цебрів, Березовиця Велика, Курівці, Настасів, Вишнівчик, а головну його силу творили співаки з Денисова, Купчинець і Городища. Цей збірний хор під дириґентурою о. Йосифа Вітошинського з Денисова проспівав австрійський гимн та кантату Анатоля Вахнянина, яку він написав на привітання архикнязя. В міському парку, т. зв. Новому Городі, де були збудовані селянські хати з різних околиць Галичини, виконали довколишні селяни обжинкові та хороводні танці.
Родинні справи, перш усього щоб дати дітям вищу освіту, а також брак науково-історичної бібліотеки в Тернополі, змусили Барвінського перенестись до Львова. При цьому варто згадати про родинне життя Барвінського. Перший раз одруживсь Барвінський в 1869 р. з дочкою управителя дібр графа Альфреда Борковського в Шляхтинцях Романа Шумпетера (чеського німця) Софією. З цього подружжя було двоє дітей: син Володимир, який помер на 27 році життя, і дочка Ольга, заміжня Бачинська. (п. Марія Зелена є саме дочкою Ольги Бачинської і проживає в Торонті, прим. автора статті.) Перша жінка Софія померла в Шляхтинцях 27 липня 1877 р. Вдруге одружився Барвінський 3-го червня 1879 р. з дочкою о. Івана Любовича Євгенією. З другого подружжя було 6-теро дітей: Богдан — д-р філософії, Роман — інженер, Олена — заміжня Савчук, Степан — помер дитиною, Олександер — д-р медицини і Василь — відомий композитор, визначний піяніст. Про перенесення до Львова старався Барвінський від давна. Остаточно рішенням міністерства освіти з 4-го листопада 1888 р. призначено Барвінського до учительської семінарії у Львові. Того ж дня покинув Барвінський назавжди Тернопіль. Із щирим серцем прощали його представники інтеліґенції, міщани та селяни як великого пробудителя і провідника культ.-освітньої та політичної діяльности Тернополя і північного Поділля.
Ще в Тернополі, в часі своєї педагогічної та культ.-освітньої діяльности почав видавати Барвінський "Руську Історич-
