закон, видумано неабияку штуку: з цісарської канцелярії пішов наказ до тернопільського староства, щоб з наступним днем відкрити 'першу клясу української гімназії. Кербер рахував на те (і не помилився), що парляментарне польське коло не зробить занадто великої аванутри з огляду на загально знане вірнопідданче його відношення до особи цісаря. Так і сталося. Поляки мовчки прийняли цісареву волю. Тернопільський староста Діонисій Завадський негайно передав наказ цісарської канцелярії директорові польської гімназії Мацішевському. Точної дати не пригадую, — пише Гладишовський, — але це було десь деньдва після першої шкільної конференції, в половині жовтня 1898 р.
Перша кляса польської гімназії (4 відділи) містилися у бічнім коридорі, в кутку старого по-домініканського манастиря. Коли критичного дня о год. 8 ранку прийшли ми на науку, при вході до коридору стояв директор Мацішевський і питався: ”Русін”? Якщо це був ’’русін”, то його спрямовував до першої залі. Над дверима чорніла таблиця, на якій по-українськи, білим по чорному стояло: ’’Перша кляса’*. Такий був початок української державної гімназії в Тернополі.
Першим управителем української паралельки при польській гімназії був професор д-р Омелян Калитовський в 1901 р., автор знаменитого підручника географії українською мовою. В 1902 р. нашу гімназію перенесено до старого будинку реальної гімназії на розі Валової вулиці і торговиці Яна Казіміра. З часом, коли паралельки дійшли вже до 8-мої кляси, перенесено їх до новозбудованої гімназії на вул. Костюшка ч. 9, як самостійної клясичної гімназії з українською мовою навчання. її відкрито в 1911 р. На фронтоні нашої гімназії був напис: ЦК Руська Гімназія ім. Франца Иосифа І в Тернополі. (Про будинок нашої гімназії маю зауваження. Не пригадую собі, чи я це десь читав, чи хтось мені говорив, що поляки перемінили пляни будинків двох гімназій. Вони вибрали краще місце до півдня на вул. св. Івана, а нашу гімназію вирішили будувати на вул. Костюшка. Отже наша гімназія мала бути побудована на вул. св. Івана. Вже сама назва вулиці вказує на те). Другим з черги директором нашої гімназії став у 1907 р. Еміліян Савицький, автор підручника математики і фізики. В 1912 р. директора Савицького перенесено до Львова. На його місце прийшов як третій директор проф. Роман Цеглинський, автор латинської граматики для 1-ої і 2-ої кляси середніх шкіл. Він за-
