Сторінка:Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/46

Ця сторінка вичитана

Про першу і єдину на той час гімназію в Тернополі находимо також згадки у дуже цінних споминах професора Олександра Барвінського під заг. ’’Спомини з мого життя (Образки з громадського і письменського розвитку Русинів 60-тих років 19 сторіччя)”. О. Барвінський так згадує про першу гімназію в Тернополі (ст. 22-35, перша частина): ’’Після вакацій у вересні 1857 р. перейшов я до 1-ої кляси гімназійної в Тернополі. Управителем тодішньої гімназії був о. Василь Дворжак, чеський священик, який обняв заступство після смерти директора Євстахія Прокопчиця, але вже у другому півріччі прибув сталий директор Ігнатій Ставарський, який по 3-ох роках перенісся до Кракова. По нім обняв дирекцію з початком 1-го півріччя 1862 р. о. Василь Ільницький, за котрого я вже скінчив гімназію (1865 р.). В часі моєї науки в гімназії професори дуже часто змінялися так, що напр. для клясичної філософії мав я майже кожного півріччя іншого професора, а в наслідок цього не міг ані учитель пізнати учнів, ані учні учителя. В значній часті були це німці або знімчені чехи, яких присилали до Галичини, де вони так довго оставалися, поки їм не повелося дістати сталої посади у своїх країнах“.

З катехитів згадує Барвінський о. Василя Лопатинського, який був лише один рік, але який своїми екзортами поривав серця учнів. Після нього був о. Маркил Попель, який не мав великого впливу на молодь. Щойно його наслідник о. Лука Ляхових старався про піднесення церковного хору учнів і виголошував добрі екзорти. Згодом чех Марек (батько знаменитого піяніста Людвика Марка) вчив співу літургії Бортнянського, а хор учнів здобув собі славу. В 7-мій і 8-мій клясах був катехитом о. Лука Цибик, який вимагав точного вивчення його учебників, писаних змосковщеною церковщиною,

“З професорів-філологів визначався німець Вільгельм Ґабрієль. У 5-ій клясі вчив нас старинної історії, і йому у першій мірі завдячую замилування до цього предмету. В нижчих клясах вчив нас старинної історії проф. Теодор Білоус. Був це оригінал, але щира людська душа, справжній народолюбець, хоч без ясної свідомости. Клясичних мов і німецької вхив також добре Франц Адольф, чех. Він дуже добре викладав пояснення од Кльопштока, які він читав з нами і тим вправляв нас до пояснювання поетичних творів, що мені опісля стало дуже в пригоді. Наука української (в оригіналі: руської) мови була тоді на дуже низькому рівні. Не було тоді ані іспитова-