Сторінка:Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/42

Ця сторінка вичитана

війну говорив він, що була трагічною, братовбивчою, бо по обох боках воювали сини українського народу. Співали великий мішаний хор, гімназійний хор, деклямували артисти театру. Старшина з Військового Клюбу відчитав 1-ий Універсал Центральної Ради, що викликало загальне захоплення.”

У моїй пам'яті залишилась одна точка програми концерту, а саме сольоспів Софії Стадникової, яка маестатично, в народньому одязі вийшла на сцену, тримаючи в одній руці синьожовтий прапор, а в другій козацьку шаблю. Легко коливаючи прапором, почала співати милозвучним сопраном стрілецьку пісню до слів Миколи Вороного:

”О Україно, о люба ненько,

Тобі вірненько присягнем.
Серця кров і любов

Все Тобі віддати в боротьбі!”

Заля на мить неначе завмерла, здавалося, попала у якусь чарівну екстазу. Але після першої строфи зірвалась буря оплесків, пронеслись вигуки ”Слава”, ”Ще не вмерла Україна”. Після закінчення цілої пісні заля гула, ревіла від захоплення. На сцену посипались квіти, а старшини кидали їй під ноги срібні і паперові рублі. Здавалось, захопленню та оваціям не буде кінця. Цей образ усміхненої красуні Стадникової, яка довгі роки була зіркою та окрасою наших сцен, назавжди залишився в моїй пам’яті.

Цим величавим концертом закінчили незабаром "Тернопільські Театральні Вечори”, чи пак Український Театр в Тернополі, як його згодом перезвано, свою мистецьку діяльність. Почалась контрофензива австрійсько-німецьких військових з’єднань, які в серпні 1917 р. зайняли Тернопіль. Театр самоліквідувався, а більшість акторів вступила у ряди УСС-ів. На останніх ліквідаційних зборах театру вирішено передати багату гардеробу, театральну бібліотеку, музикалії, перуки та інше театральне майно на власність театру ’’Української Бесіди” у Львові. Збірку афішів, поодиноких і збірних фотографій акторів, летючки, дерев’яну матрицу, печатку театру передано Науковому Т-ву ім. Т. Шевченка у Львові.

З нагоди 50-річчя ювілею Т. Т. В., який відбувся в Тернополі 16 жовтня 1965 р., подарувала Ганна Юрчакова, колишня учасниця цього театру, обласному краєзнавчому музеєві міста Тернополя альбом з театральними знімками. Вона мріяла дати