Не менше важливу ролю відограли тернопільські міщани і в родинному житті. Пов'язані подружжями, міщани становили неначе одну велику родину. Для прикладу згадаю, що моя родина була споріднена з Бриковичами, Чубатими, Кордубами, Литвинами, Омецінськими, Яремовичами, Кучерськими, Муріями, Кравченюками, Сеньківськими, Кузьмовичами, Чумаками та іншими. Тому й не диво, що завдяки цим кровним зв'язкам відчувалося на кожному кроці взаємну пошану і любов.
Роля подружжя у міщанській сім'ї була поділена. Чоловік, голова родини, займався управою ріллі і всіма справами, зв'язаними з господарством. Жінка, яка по змозі своїх сил, а головно часу, допомагала чоловікові, мала інші завдання. Вона доглядала й виховувала дітей і вела домашнє господарство, стараючись збільшити домашній бюджет працею своїх рук. Майже кожен міщанин-господар мав біля своєї хати город, у якому жінка вирощувала городину. Багато тернопільських міщан мали більше городини, як їм було потрібно. Тому решту, її надмір, продавали на ринку. І хто ж з нас, тернопільців, не пригадує собі отих працьовитих міщанок, які кожного дня вранці у спеціяльно для тієї мети виготовлених кошиках носили на базар городину на своїх плечах, держачи одною рукою кошик, а у другій баньку з молоком? Довгими рядами вистоювали вони біля лавок на ринку, продаючи плоди своєї праці. Деякі заможніші міщани вирощували городину на підміських полях. Вони привозили її возами на ринок і продавали по гуртовій ціні перекупкам, яких популярно називали ”сидухами”. Так допомагала міщанська жінка своєю працею збільшувати домашні прибутки. Бували випадки, і то дуже часті, що деякі матері таким способом утримували своїх дітей на вищих школах, університетах. Така важлива роля жінки-міщанки була у родинному житті.
При різних родинних нещастях міщани один одному помагали. Пригадую собі, як під час жнив помер Петро Брикович (брат д-ра Степана Бриковича); він мешкав За Монастирем. Тоді не лише свояки вдови, але всі міщани гуртом допомогли їй звезти збіжжя з поля, а опісля обробити поля. Гарний теж був звичай що увійшов в традицію міщан, допомагати один одному при будові домів. В таких випадках спільно звозили дерево, камінь, цеглу чи інший будівельний матеріял. Також під час неврожаю, коли комусь бракувало паші, сіна чи зерна на посів, помагали одні одним у формі позики або підмоги--
