Сторінка:Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/14

Історичні згадки про первісних тернопільських міщан

Про місто Тернопіль, що його заснував краківський каштелян Іван Тарнавський у 1540 р., і про його мешканців згадує о. Білинський на ст. 6-ій так: "Звідкіля прийшли перші мешканці Тернополя, годі знати; покійний парох Тернополя о. Фортуна був тієї гадки, що перші мешканці прийшли з Галича тому, що багато галицьких міщан мали ті самі прізвища, що тернопільські міщани. Але я думаю, що Тернопіль не є колонією одної місцевости, але що прийшли сюди люди з різних міст і сіл. Може бути, що деякі родини поселились із Галича в новозбудованому Тернополі”. Щодо національности, то перші мешканці Тернополя були в більшості українці, віри православної. Після українців чисельно наступали поляки, щойно за ними жиди. Число жидів дуже скоро збільшувалося, хоч права їх були обмежені: не вільно було їм купувати домів ані християнської землі. Одначе це право було лише на папері, а у практиці було інакше, бо вже в 1600 р. привласнив собі жид Мендель поле, яке належало до українського шпиталю. Щойно на основі присуду старости і самого князя Острозького повернув Мендель це поле. На ст. 7-ій пише автор: ”В 1672 р. бачимо біля сгмого ратуша, лише по одній стороні вже 20 жидів. З року на рік число жидів росло дуже непропорціонально, і вони забирали хату за хатою, кам’яницю за кам’яницею так, що королевич Константин Собєський був змушений видати 16 липня 1719 р. грамоту, в якій сказано, що жиди повинні платити всі податки тому, що вони торгують і заробляють великі гроші”. Тернопільські міщани (ст. 8) займалися головно рільництвом, але не бракувало теж між ними й ремісників. В церкві Воздвижения Чесного Хреста Господнього задержався до сьогодні (?) твір одного тернопільського золотника. Є це срібна оправа Євангелії, виданої у Вільні 1649 р. Там на срібній дошці написано: ’’Тщанієм і трудолюбієм єрея Николая при храмі Чесного Хреста Господня, и всіхь обще христіян, облече в ліпоту сіє Євангеліє напрестольное в році ”ахи” місяця юня дня 29 — Іоань золотник Тарнопольській”. Випукла різьба цього руського золотника виглядає хорошо. Ту цінну Євангелію довелося бачити мені уперше зблизька в 1925 р. під час гімназійної екскурсії, яку проводив наш катехит, о. д-р Микола Конрад. Покійний катехит водив нас учнів до всіх церков з метою приготовити до служения при Богослужениях.