Сторінка:Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/132

Ця сторінка вичитана

ти”. ’’Але шкода балакання, пані Крушельницька! Ні, ні й ні”. ”Як знаєте, але я можу зірвати концерт”, — якось тихо промовила Крушельницька. За кілька хвилин знайшлися для нас місця, хоч заля була справді переповнена. Крушельницька запросила нас зайти після концерту до неї за куліси. Соломія співала різними мовами оперні арії. Майже кожен концертний номер доводилося виконувати на ”біс” під зливу оплесків. Вкінці публіка шаліла і не давала артистці зійти зі сцени. Вона вийшла сама без акомпаньятора, сіла за фортепіян і під власний акомпаньямент почала співати українські народні пісні.

Після концерту Соломія, не зважаючи на втому, присвятила нам досить багато часу. Вона дуже цікавилася українським театром. "Любі мої, дорогі мої, не знаю, як дякувати вам за відвідини. Я знаю, як тяжко вам працювати, знаю ваші муки, терпіння, бо й мені доводилося багато терпіти. Життя і діяльність артистів українського театру в сучасних умовах — подвижництво, і я бажаю вам сили, здоров'я і твердости духу у поборюванні всіх труднощів. Бажаю вам кращої долі і насамперед — жаданої волі”, сказала на прощання Соломія.

У дальшій частині спогаду згадує Кривицька про свої зустрічі з нею вже після "воз’єднання”, тобто після першої і останньої окупації більшовиками Західньої України. ”І настав 1952 рік, і не стало нашої великої Соломії, яка своїм співом заворожувала весь світ, яка своє життя віддала великому, безсмертному мистецтву. Образ Соломії зоріє в моїм серці і світла пам’ять про неї ніколи не померкне”. (скорочено)

Львів, 1973 рік


Михайло Рудницький: “СОЛОМІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА”
(том І, ст. 273-293)

"Вона була найближчою моєю сусідкою, — згадує Рудницький. — Балькон і вікна помешкання артистки виходили в парк Івана Франка. Осіннє листя переливалось мінливими кольорами у вечірніх сутінках. Я відвідував її частіше, ніж молодших і вродливіших моїх знайомих і деяких красунь. Соломія приїхала у Львів 1939 р. відвідати родину і більше не повернулася до Віяреджо. Вона не мала там нікого: її чоловік помер раніше. Мало хто, глянувши на її скромний одяг, міг догадатись, що перед ним колишня оперна співачка, яка побува-

136