Сторінка:Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/13

Ця сторінка вичитана

польського ”Кулка Науковеґо Тарнопольскєґо”. До найцінніших документів і матеріялів належали великого формату метрикальні книги, які зберігалися від віків у парафіяльному уряді. Доля усіх цих матеріялів невідома, мабуть пропали під час 35-денних б'оїв у місті в березні 1941 р.

На щастя, два джерела, два історичні документи доступні нам тут у ЗСА. Маю на думці історичний нарис о. Петра Білинського ”Місто Тернопіль і його околиця”. Книжка видана в Тернополі в друкарні Ст. Коссовського в 1894 р. Автор праці, парох села Довжанки, походив з великої священичої родини Білинських, яка багато причинилася до піднесення культурного і освітнього життя на Поділлі. О. Білинський помер 1912 р., його поховано на Свято-Успенському кладовищі, і на його могилі поставила родина гарний пам’ятник. На жаль, новітні варвари-герострати більшовики знищили динамітом в листопаді 1962 р. нашу незабутню Свят-Успенську святиню, каплицю, дзвіницю і кладовище з цінними історичними могилами-пам’ятниками.

Друге цінне джерело не лише про Тернопіль, але взагалі про культурно-освітнє життя Галичини в рр. 1860-90 — це спомини проф. Олександра Барвінського: ’’Образки з громадського і письменського розвитку русинів” у двох частинах, виданих у Львові в 1912-13 рр. Мати Барвінського, як він сам згадує у своїх споминах, була донькою о. Дмитра Білинського і Анни з Юськевичів, з тернопільських міщан. Він був довголітнім професором семінарії в Тернополі. Знаменитий педагог, історик, літератор, радник двору, оснував у Тернополі філію ”Просвіти”, ”Українську Бесіду”, ”Міщанську Читальню” та українську державну гімназію.

Обі ці праці лягли в основу моєї скромної спроби накреслити картину з життя тернопільських міщан у давно- і недавноминулому. Опріч цього, я користувався деякими даними мого, міщанського роду, 80-літнього тестя Теодора Бекесевича, колишнього вчителя народніх шкіл, як також оповіданнями про міщанські роди моєї покійної бабуні, що походила з найбільшого міщанського роду Чубатих. Користувався також своїми власними спостереженнями й переживаннями в роках між Першою і Другою світовими війнами.