Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/35

Цю сторінку схвалено

КОРЧМАРСЬКІ ЧАРИ

 

Кіптява свічка й ніж щербатий,
червінна королева з карт.
Змішалась ява з сном крилатим
і все недійсне — ніч і чар.

Тремтять уста на чарки вінцях
і горло здавлює відчай.
Корчмарю, сто даю червінців,
лиш місяця мені продай!

13. березня 1935.

 

КОСОВИЦЯ

 

 Немов брусок, гострить скінчивши,
косар за пояс сонце вклав.
Аж день розкрився ширше й глибше,
як він засукував рукав.

 Слова́ співучих сіножатей
покошені до строф лягли
Вже труд надхнений і крилатий
скінчився, й піт з чола зітри.

22. березня 1935.

35