Сторінка:Бобинський В. Ніч кохання (1923).pdf/16

Ця сторінка вичитана

XI.
Саму себе мені принесла в дань.
Щоб передать в грядучі покоління
З екстазного любовного зомління
Запалену життя нового грань.

Щоб круг нових бажань і почувань
Послати в світ поміж живі творіння
Приймати долю, прясти призначіння:
Майбутніх днів тонку, невловну ткань.

Це — Ти і Я. Це — Я і Ти. Це — Ми
Сплетем той жмут промінних волокон
З одвічности в майбутність у безмежну.

З одвічного нічого, з царства тьми
Ти воплотиш мій молодечий сон
Самовідречено, беззастережно.