Ця сторінка вичитана
VII.
Гориш — палка, як ярий огнецвіт
О, будь моя! Я тужу за Тобою!
Спалю багаттям крови храм спокою.
Нехай горить, нехай палає світ
Я жду, я прагну міліони літ!
Невтишною, пекучою жагою
Палю сонця в погоні за Тобою.
Витручую планети з їх орбіт!
О, будь моя! Моя близька-далека…
Згори в південній тлі, мій сне світанний…
Я — південь Твій, життя Твойого спека!
…Моя рука, ядерна мов ґраніт,
Розвязує Твій пояс зоретканний —
І Ти приймаєш те, що створить плід.
