Цю сторінку схвалено
Вий буре!
Вий, буре! На крила могучі
Загибіль візьми і неси
На ниви в безділлі дрімучі,
На гори, на звори, ліси.
Вий, буре! Шалій добивайся
До людських завялих голов.
В їх нерви, в їх жили вжирайся,
В їх серця, їх мозки, їх кров.
Вий, буре! Неси їм загладу,
Розковуй їх з пітьми оков,
Ламай їх рабство, брехню, зраду,
Виточуй з них подлую кров!
Вий буре! Ще кріпше, ще дуще
Реви, гогочи та лютуй!
Жорстоко, погірдливо, злюще
З безділля їх смійся й глузуй.
Й не дай їм, не дай відітхнути!
Вали по мерзавих лобах,
Аж зможеш в них думку вітхнути
Й любов розбудить в їх серцях!
