Цю сторінку схвалено
Буря.
Шаліє буря з Диких Піль
Лісами
І котить гнів свій і свій біль
Ярами.
Крівавий дощ із хмар паде,
Хлюпоче,
У хмарах грізно грім гуде,
Рокоче.
Рокоче глухо, мов хищна
Звірюка,
І плаче гірко, мов бездна —
Розпука…
Опону хмар Стрибожа стрілка рве
По ночі…
У крові світ, у чорну хлань жене
Й регоче…