XI.
І ідуть без імени святого
Всі дванацять вдаль.
На усе готові
Нічого не жаль…
Їх рушниченьки зі сталі —
Кожна ворога знайде.
У провулки далі — далі,
Де лиш заметіль мете,
В заспи пухами припалі
Їх повинність їх веде.
В очі бється
Стяг палкий.
Роздається
Крок дзвінкий.
Ось — проснеться
Ворог злий.
А метіль мете їм в очі
Дні і ночі.
Бють негоди їм до віч
День і ніч.
Гей, вперед, на шлях свободи,
Робітничий народе!
