А он слуга господній — Убік — за перевій… Чого сумний сьогодні, Товаришу святий? Чи тямиш, як бувало Пяв черево колись? І черевце сіяло Хрестом на люд: блись-блись? Он пані, вся в каракулі, До другої звернулася: — Вже ми плакали, плакали… Поховзнулася І — бевх — простягнулася! Ай, ай! Тягни, піднімай!
