Сторінка:Блакитний В. Українська Автокефальна церква (1922).pdf/4

В давню давнину.

В давню давнину людина населювала світ навколо себе таємничими й могутніми силами то добрими то злими, що, або роблять шкоду людині, переслідують іі, або обдаровують щастям, допомогають ій.

Гріло сонце, ставало тепло, знаходилась іжа, людина була дужа — значить хтось добрий, ласкавий дбав про людину, допомогав ій, і треба того когось дякувати, хвалити, щоб він і надалі був добрим та ласкавим.

Гремів грім, дули холодні вітри, не було чого їсти, нападав ворог чи лютий звір, людині було зле — значить хтось недобрий зривав свою злість