Сторінка:Блакитний В. Українська Автокефальна церква (1922).pdf/15

Ця сторінка вичитана

«православними українцями». А за те, коли нарешті вибухає повстання проти польських магнатів — то йде воно с кличем: «За віру православну, за рідну Україну, проти поляків і жидів!» На чолі народньої маси опиняються українське панство, козацька старшина, попівство українське. І коли повстання вдається, коли польську шляхту прогнано — починають вони хазяїнувати над народом «неньки України» не згірше польських магнатів. Попи ж та ченці в церквах, україньскою народнью мовою, повчають голоту щоби вона хвалила бога і молилась йому, бо мовлять той лад, який настав — богом благословенний. Кому ж іще чого бракує, хай просить бога й сподівається заплати хоч не на земли то на небі…