Сторінка:Блакитний В. Українська Автокефальна церква (1922).pdf/13

Ця сторінка вичитана

сильство й знущання польської шляхти допікають до живого народнім масам і що ті будут боротися проти гнобителів. Треба було тільки в тій боротьбі взяти участь і самим, так ії направити, щоби гнів народнїх мас не зачепив україньского панства. Треба було показати, що всі українці — це щось одне і що разом із «черню» — повстало й українське панство, а церква благословляє цю спілку іменем божи. І так було зроблено. Повстання визискуваних проти визискувачів стало повстанням «українців» проти «поляків» «православних» проти, «нечестивих католиків», повстанням не за визволення працівників від гніту панства взагалі, — а за визволення українців тільки від гніту панства чужого, польського...