Сторінка:Берестейський мировий договір (9 лютого 1918 року).pdf/9

Ця сторінка вичитана

Жадна сторона не буде мати претенсій до тих полекшень, котрі друга сторона признає або признаватиме якій-небудь другій державі на підставі істнуючого або майбутнього митового обєднання, або в малому пограничному оборотї в межах 15-ти кільометрової пограничної смуги.


Д.

Що торкаєть ся господарських зносин між Українською Народньою Республїкою і Туреччиною, то обидві сторони до заключення нового торговельного договору взаїмно запоручують собі таке поступовання, яке примінюєть ся до найбільше упривілїованого народу.

Жадна сторона не буде мати претенсій до тих полекшень, котрі друга сторона признає або признаватиме другій державі на підставі істнуючого або майбутнього митового обєднання або в малому пограничному оборотї.


III.

Сила трівання передбаченого в II числї сього договору для господарських зносин між Українською Народньою Республїкою з одної сторони і Нїмеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони може бути продовжена по взаїмній згодї сторін.

Якби речинцї, передбачені в першім уступі II числа не мали наступити перед 30 червня 1919 року, то кожній зі сторін, котрі заключують договір, вільно виповісти на шість місяцїв, рахуючи від 30 червня 1919 року ті постанови, що містять ся у вище поміченому числї.


IV.
A.

Українська Народня Республїка не матиме нїяких претензій до тих полекшень, які Нїмеччина признає Австро-Угорщинї, або другому краєві, котрий стоїть з нею в митовій звязи і граничить з Нїмеччиною безпосередно, або посередно через який-небудь другий край, котрий находить ся з нею або Австро-Угорщиною в митовій звязи, або які Нїмеччина признає своїм власним кольонїям, заграничним посїлостям і областям, котрі є під її охороною, або краям, які стоять з ними в митовій звязи.