За 5 років більшість з студентів "відсіялось" з чого найбільше було невежених разом з родиною, арештованих або з інших причин самі відскочили. Студенти переважно сатарші віком /від 1919-1929 р. народження/. Більшість з них учасники т.зв. вітчизняної війни, є поранені і 100 % каліки/без обох ніг або рук, без обох очей/, є рядові, підстаршини /старші лейтенанти/ льотчики і йнші. Е навіть учасники УПА, які подали до червоної армії, що вони строго конспірують, одначе про що большевики напевно знають. Студенти між собою живуть досить по-дружньому і е згодні. Одначе вазагальному студенти поділені між собою на україніців /місцевих і зі СУЗ / і руских. Подлій той є дуже різний і відчувається на кожному кроці. Рускі скрізь деють відчути свою зарозумілість "старошобратство" і керівну ролю. В суперечних часто вирахуються "от хахол". Українці на те відповідають "дурким кацапом". Серед украхнців перед ведуть українці зі СУЗ, які е більше одверті і це де потрібно постояти один за одним. Як приклад такої боротьби було те, що на початку шкільного року /1949/50/ перед авдиторію з 3 відділів викладач /по національності руский/ викладав "Основи марскизму-ленінізму" на російський мові. /А е закон, що та дисципліна повинна викладатись тільки на мові даної національности, щоб студенти могли краще цю науку засвоїти. Після лекції один з студентів /місцевий, що був в армії/, виступив і сказав "Оскільки мені відомо, що "Основи" повинні бути викладені на українські мові". Ціла авдиторія поділилась на дві частини - рускі і українці зі СУЗ і ЗУЗ. Почалась суперечка, що малощо не дійшло до бійки. Рускі кричали, щоб викладати по-російські, а українці, щоби по-українцськи. Викладач сказав: "Я знаю што делаю, і вы меня оспорить не будете" і вийшов з салі. Одначе помимо всего "Основи" дальше викдалися на російській мові.
Всі студенти на даному курсі, як взагалі і по всіх інших старших курсах є членами комсомолу. Одначе взагальному приналежність до комсомолу не міняє переконання чи ставлення студентів. Старші студенти е кандидатами або й членами партії. Останніми часами був ще один студент не комсомолець, одначе його звільнили зі школи а вже з дому зі села його арештували. Про те, як відносяться комсомольці і партійні студенти до своїх завдань жапослужать таий факт:
На одному із курсів географічного факультету була студентка Заруба /місцева/. Вона не була членом комсомолу, вела себе як ворог большевиків, висловлювалась як наша патріотка і була досить побожною. Одна, "шила в міху не укриеш" і в короткому часі студенти почали між собою говорити, що вона не е комосмолка і що вона співпрацюе з органами мгб. Секретар шкільного комсмолму Парубецький /місцевий, б. червоноамріець/ десь в архівах комсомольскої канцелярії виявив, що заруба е дійсно членом комсомолу, одначе вона є підпорядкована відділові кадрів обкому. Секретар повідомв її про це вимагав, щоб вона платила членські внески і була зареєстрована в шкільному комсомолі, що вона й зробила. Після відвідування Львова Хрущовим почалася політика на політичне оздоровлення комсомольських і партійних організацій. На одних із комсомольських зборів студентами було винесене рішення, щоб за формальне ходження до церкви і протикомсомольске говорення Зарубу ізключити з комсмомолу. Не помогли всі старання парторга, який став в її стороні, бо під час голосування всі студенти, як один підняли руки. / а більшість підносило і обі руки/ , щоби Зарубу виключити з комсомолу, що і сталося. А тому, що вслід за виключенням з комсомолу слідує виключення зі школи її стрінуло це саме. Одначе Заруба мала за собою "плечі" і вона через Грушецького написала до Мануїльського зажалення, що її як радянського працівника виключено з комсомолу і зі школи. Грцшецький і Мануїльський розпланувавши це питання поробили всі заходи, щоби Заруба відзискала давні права. На слідуючих зборах космомолу було піднесене рішення, щоби Зарубу прийняти до комсомолу і як слухача на виклади. Одначе пропозиція парторга стрінула відсіч зі сторони студентів-комсомольців, які доказали її, що вона ходить до церкви, цілувала в руки архиерея, що був приїхав з Києва і про , антикомсомольського і державного характеру. І щоб не розкривати
