їх викоренати»[1]. Автор літопису на полі рукопису проти цієї фрази поставив єдине слово: «Зри!», в яке він вклав цілком виразний зміст, підкресливши, шо Конецьпольський збирався, так би мовити, в «хрестовий похід», з метою винищити православ'я і весь народ, який його дотримувався. Своїм написом автор літопису мав на меті привернути на цей факт особливу увагу.
Слід також відмітити, що під текстом опису повстання після останнього абзаца на вільному місці між рядками автор літопису вписав таку фразу: «Собралися бо лізти на главу її і на віру, іскопа яму і впасти»[2]. Ця фраза до цього часу залишалася непрочитаною і у виданнях літопису не наводилася. У цій фразі, яку літописець, очевидно, вписав пізніше, досить яскраво відбилося ставлення автора літопису до походу Конецьпольського на Україну, що склалося у нього, мабуть трохи згодом, коли він повністю усвідомив суть цієї події.
В цілому як автор опису повстання 1630 року, так і автор Львівського літопису у своєму ставленні до подій виявили себе прихильниками українського народу, поборниками інтересів селянства і рядового козацтва та патріотами своєї батьківщини.
Зміст Львівського літопису після 1630 року, за незначними винятками, присвячено військовим подіям як на Україні, так і за межами її. У звістках літопису з кожним роком відчувається наростання сил українського народу і наближення рішучої збройної сутички з польсько-шляхетськими загарбниками та феодальними експлуататорами.
У звістках під 1635 роком автор Львівського літопису наводить важливі дані про причини невдоволення козаків будівництвом фортеці Кодак на Дніпрі, яку польський уряд збирався використати для перешкоди козакам на шляху до Чорного моря та про зруйнування фортеці козаками на чолі з Іваном Сулимою, відомим козацьким ватажком у 1628 — 1629 роках. Однак слід зауважити, що в звістках про ці події є неточність. Івана Сулиму названо Самуйлом. Та навряд, щоб ця деталь внесла сумнів у те, що Сулима 1628 і 1635 років не одна і та ж особа. Мабуть, тут літописець змішав Сулиму з відомим легендарним героєм козацьких морських походів Самійлом Кішкою[3]. Будів ником Кодака був не «ніякий капітан», а французький інженер Боплан, про що він сам писав у своїй праці про Україну: «На Кодаку в липні 1635 року було закладено мною замок»[4]. Капітан, про якого згадував літописець, може був одною і тією ж особою, що фігурувала у Боплана як начальник гарнізону Кодака. За свідченням Боплана, Сулима напав на гарнізон Кодака і
