Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/138

Ця сторінка вичитана

ний кождому і наубогшему; жил літ 84. По нем пановал син єго князь Януш, каштелян краковський.

Того же року князь московський наших за посланням кроля єго милості пана Мнішка і іних повипускал. Тогді і князь Константин Вишневецький з Москви пришол229.

Того же року листопада татаре кошем стояли под Гайсином, шкоди коло Прилуки, Немирова і Вінниці великії починили230.

Сейм у Варшаві.1609. Сейм у Варшаві бул, на котором були послове от кроля перського і турецького, і перекопського, ускаржаючися на козаки о Перекоп, а перський, аби войну поднес против Турка. Бул посел англійчик і з жоною. Но козаки пред тим Перекоп збурили і замок з містом спалили і шкоди великії починили, і старосту перекопського взявши, кролю дали, а назад ідучи, і Очаков збурили231.

О монастирі полонськом.1610 рок. Благодатію божією начася монастир успенія пресвятия богородица во граді Полонном Леонтієм, архімандритом палагойським, сербином232. Потом, от'їжчаючи во свою страну, спустил отцу Кирилу любарському.

О монастирі Тригорськом.Рок 1611. Божією благодатію начася монастир Тригорський в пустині Трояновськой, недалеко от Денешов над рікою Тетерв'ю, преображенія спасителева, отцем Кирилом, любарським ігуменом.

Буря великая.1614. Буря була великая, йшла мимо Острог от Жаславля[1] о полудні, яко ноч, в жнива: пущі крушила, сади ломила по селах — в Борисові, в Плужном і по іних селах. В тих краях, куда йшла буря тая, пашня в копах княжая кілька сот коп рознесло не знати где, так теже і людськая; навіть і людей, котрії в полю того часу робили, носило поверх дерева, інших //арк. 129 мертвих познаходили, а інії за дерево ухватившися, і держалися моцно і так живими позоставалися. Людей носило.А інії на полі за стернь моцно взявшися і держалися, єслі не пустили вітру под себе, а которії пустили вітр под себе, то не сдержався, понесло, не знати где. І церкви ломило. В селі Борисові церков була з трима верхи; знесло верхи всі, стелею займаючи зрубу і позаношовало не знати где; так теже і звони, аж не борзо* пастухи познаходили в полі розно звони; так теже і маковиці*, котрії були обиті білим желізом, познаходили на чотири часті поколото; і іноє все покрушило.

 
  1. Так в рукопису. Має бути «Заславля».