настир і німцов одразили. На завтре знову німці штурмовали до монастира, кулі с кобил* на церков падали, где що за страх бул, хто виповість!* В тім козаки одешли, а німці, рекомо, впросилися в козакув до містечка, //с. 170 вшистко містечко сплюндровали, і самому би ся монастиреві достало, гди [би] не особливая ласка святої пречистої і тих святих, коториє фундовали. (Тая война через тиждень немало около монастира була)[1]. Потім німці монастир Пустинний святого Николи, напавши, сплюндровали і вшистко заграбили, що було в полаті людського ховання і монастирського.
На третій день тії ж німці Ієрданський под києвським[2] монастирем пошарпали* і до Межигорського монастиря хтіли штурмовати, леч ся чернці постерегли, забіжали тому. Що ж, розумієте, в яком ми страху були, же юж в козацькім монастиру, на котрий вшисткі зубами скреготали! І певне, гди би ся їм ведлуг* замислов їх повело*, вшисткой би ся русі було достало, але тамтому місцу на горі так ся трагедія точила.
П'ять миль от Барисполя, в Буржаню[3], жолніров тілько 25 зосталося с полтори тисячі, же їх побито на тім то місцу.
С короличевої[4] роти, [що] стала в Луцьку і на русь окрутне ся перехваляли, «гди ся вернемо вшистких вас в п'ясті міти будемо», мовили, п'ятдесят товаришов* згинуло, окром пахоликов*. Німцов і гайдуков ніц, альбо мало ся што остало, 1000тих, що за Дніпром були. Бо тії, що монастирі лупили за Дніпром, так повідають, же триста вельце значних панов коронних* згинуло; вшисткого войська до десяти тисячий згинуло.
То видячи пан гетьман, же зле, що біють, хоть би єще десять раз так великоє було войсько, нога би їх
109
- ↑ В рукопису тут помилково пропущена дужка.
- ↑ Очевидно, тут в рукопису пропущено слово «Кириловським», внаслідок чого речення стало неясним. Така здогадка виходить з того факту, що в північно-західній околиці Києва, за Подолом, на місцевості під назвою «Плоске», дійсно в 1616 році при церкві Миколая був заснований жіночий монастир, названий Іорданським, який перебував у залежності від київського чоловічого Кирилівського монастиря (див. Н. Закревский. Описание Києва, т. I, изд. 2, М., 1868, стор. 201). Ця неясність спричинилася до заміни у вид. ЮРЛ слів «под києвським монастирем», всупереч тому, що написано в рукопису, словами «под Києвом монастир».
- ↑ Так в рукопису названо населений пункт Березань.
- ↑ У вид. НС надруковано «короливичевої», а у вид. ЮРЛ «королевичевої». В рукопису ж ясно написано «короличевої». Очевидно, в ті часи вживалася і така форма цього слова.
