Сторінка:Баю-баю (1918).djvu/97

Ця сторінка вичитана
Бузина.

Раз казала бузина,
Огрядненька та рясна:
„Мені гарно в світі жити!
Як вже нічого робити
Всім хлопяточкам на полі,
Як гуляють всі на волі, —
От тоді мене ламають,
З мене серденько виймають,
Проверчують дірочки,
Роблять з мене дудочки.
Як заграють хлопяточка,
Як танцють дівчаточка, —
Тоді й я радію з ними,
З голубятами моїми!“


Дивні танці.

Танцювали риба з раком,
А петрушка з пустернаком,
 А цибуля дивувала,
 Як петрушка танцювала.



У лузі маківка весною зацвіла,
Проміж других квіток, як жаром червоніла;
До неї раз-у-раз літа бжола,
Бабок, метеликів над нею грає сила…
Пройшов день-два і з неї цвіт опав,
І маківка осиротіла;
Бджола на иншій квітці сіла,
Ту погань — метелів мов хто забрав.