Цю сторінку схвалено
— 3 —
Баю-баю.
Мати сина колихала;
Колихаючи, співала:
„Ніч заходе, треба спати, —
Коло тебе рідна мати.
Я тебе нагодувала,
І сповила, і приспала;
Колишу тебе й співаю:
Спи, дитино! баю, баю!
Геть від нас усяке лихо,
Хай круг тебе буде тихо!
Над тобою я співаю:
Спи, дитино! баю, баю!
Спи ж, нехай Господь з тобою!
Ніч покрила землю млою.
Я не сплю, тобі співаю:
Спи, дитино! баю, баю!“
Ходить сон коло вікон.
Набігалися дітки за день, натомилися і хочеться їм спатки. Очі їм злипаються, але вони сидять і куняють, поки мама не впорається і не почне їх присипляти.
— Бусику, ходи спати! — кличе мама.
— А Оксанка чому не йде? — надув губки Бусик.
— Ходіть обоє. Хто скоріще!
