Сторінка:Баю-баю (1918).djvu/125

Ця сторінка вичитана
А дівчина їм одказує:

Не полечу з вами!
Як була я в лужку,
Виломила ніжку,
А ви полинули,
Мене покинули.

От вони їй скинули по пірячку, дівчина увертілася в пірьячко, зробилась уточкою і полетіла з табуночком. А дід і баба знов остались самі собі.


Батькова дочка.

Ой Оришечка убиралася, наряжалася;
Як до церкви пішла, — наче зоря зійшла:
Як у церкву війшла, — аж засяяла.
Там люде стояли та її питали: —
Чи ти царівна, чи королівна, —
„Я не царівна, не королівна. —

Батькова дочка“.


Галя.

Ой я знаю, ой я знаю, чого Галя красна.
Перед нею й по-за нею впала зоря ясна.
Ой упала зоря з неба та й розсипалася,
Галя зорю позбирала та й затикалася.


Красуня.

В мене личко,
Як яблучко,
А сама я —
Як ягода.


Коли б я така красна.

Коли б я така красна,
Як зіронька ясна, —
Світила б на все поле,
Доки б не згасла!