Ця сторінка вичитана
Я дівчина невеличка.
Я дівчина невеличка,
На головці в мене стрічка,
Вмію шити й вишивати
Ще й читати і писати.
Кривенька уточка.
Був собі дід та баба, та не було у їх дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі:
— Ходім, бабо, в ліс по грибки!
От пішли; бере баба грибки, коли дивиться, у кущику гніздечко, а в гніздечку уточка сидить. От вона дідові:
— Дивись, діду, яка гарна уточка!
А дід каже:
— Візьмемо її додому, нехай вона у нас живе.
Стали її брати, коли дивляться, аж у неї ніжка переломлена. Вони взяли її тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили його пірячком і посадили туди уточку, а самі знов пішли по грибки.
