Ця сторінка вичитана
Туди-сюди і, сміючись, утік.
Ведмедика нема, гостинчики пропали,
І діти матері жаліться стали:
„Ведмедик, мамо, обдурив,
Гостинчики поїв“…
А в оченятах слізочки блищали…
„А на що ж ви йому давали? —
Ото з дурлигою не знайтесь
І у ведмедика не грайтесь.“
Вередливі.
Не хочем ми того,
Дайте нам другого
Дайте нам иншого,
А що-раз ліпшого.
***
Ой на печі ведмідь лежить,
Догори він лапи держить.
Обіцяє ззісти.
Як не дадуть їсти.
А де ти був…
А де ти був,
Забарився?
— На дірявім мосту
Провалився.
