Сторінка:Баю-баю (1918).djvu/113

Ця сторінка вичитана


Здобувати сита.
Не здобула сита,
А в середу в-ранці
Цідила крізь пальці
На холоднім жару. —
Ой скоріще давай, кицю,
Бо вже скоро умру!
— Стій, котику, не вмирай,
Киселику дожидай!
 От кипів той кисіль
Вісімнадцять неділь,
Вісімнадцять кипів,
А дванадцять холодів,
Щоби смашно котик їв.


Грач.

Сопілочко-дудівичко,
Яворове денце!
Ніхто гарно так не грає,
Як Василько-серце.


Дудки.

Дудка в Дудки ночував,
Дудка в Дудки дудку взяв,
А Дудиха не лінива,
Скоро Дудку здогонила:
„Або мені в дуду грай,
Або зараз дуду дай“.


Хвальки.

Наїхали гостоньки
З чужої сторононьки,
Говорили, розмовляли,
Усе своє вихваляли:
„У нас гори золотії,
Травки шовковії,
Річки медовії,
Столи тесовії,
Стіни золотії“.
 Прилетіла зозуленька
Та й стала кувати,
Всім правду казати:
„Ой світ же я облітала,
Того не видала:
Всюди гори землянії,
А травоньки зеленії,
А річеньки водяні,
Стіни деревяні!“
Наїхали гостоньки
З чужої сторононьки,
Говорили розмовляли,
Усе своє вихваляли:
„Нема краще як у нас,
Бо все у нас та гаразд,
У нас вітрець хату мете,
А сонечко нам хліб пече,
Вода сама ллється,
Все гаразд ведеться,“
 Прилетіла горличка