Сторінка:Баю-баю (1918).djvu/109

Ця сторінка вичитана
Жниця.

Пішла Гандзя в поле жати,
Та забула серпа взяти.
Серп узяла, хліб забула,
Таки Гандзя вдома була.


Та болять ручки…

Та болять ручки,
Та болять ніжки.
На поле ідучи.
Та уже ж мені
Надокучило,
Та пшениченьку жнучи,


В ніжки коле!..

Ой, мамо, мамо,
Не йду у поле, —
Ой, мамо, мамо,
В ніженьки коле!


Без суперечки.

І ти, мамцю, йдеш до гречки,
І я, мамцю, йду до гречки;
Ти до гречки й я до гречки,
Щоб не було суперечки.


Пастух.

Ой пас я овечки
В багатиревій гречці;
Прийшли його сини
Взяли по овечці.
Пас я ягниці
У ярій пшениці, —
Прийшли його сини,
Взяли по ягниці.
Погнав пасти у вівсі,
Оглянувся — знов не всі.
Пас і в горосі, —
Пасу так і досі.