Бачить батько, що провчили дочку гаразд, та й каже їй та зятеві:
— Ну, приїздіть же до мене в гості.
Вони и поїхали. Батько радий був їм, приймав їх гарно, на прощання звелів запрягти пар три волів, наклав їм три паровиці усякого добра, усячиною обділив, як дітей, і стали вони на все село добрими господарями.
Ой чим же я не хазяйка,
Чим не господиня?
Сім день хати не мела,
Сміття не носила.
Гей, Парасю-недорасю,
Ручки ні до чого, —
Шкода тобі, Парасонько,
Личка румяного!
Коли б хліб, то б я їла,
Коли б сіль, — посолила,
Коли б вода, — напилася,
Потім спати уляглася.
„Чого в тебе, Марусю,
Сорочка не біла?“
— Ой, вже восьма неділя,
Як сорочку наділа.
„Чого в тебе, Марусю,
Не метена хата?“
— Я вимету разком
Та вивезу возком.
„Ой що ж тобі, Марусю,
За сміттячко дати?“
— Сюди хіп, туди хіп —
За сміттячко девять кіп,
А десята кіпка,
Що вимете тітка.
