номічна, конкуренцийна боротьба капіталів славянських з сильнійшим капіталом німецьким, — політично, виявила ся вона в жаданю перестрою нинішного централістичного устрою Австрії в устрій — федералістичний.
Що се значить? Що зискала би через те славянська буржуазія? — Передовсім, вибила би ся з під політичної переваги німецької буржуазії. Дістала би в свої руки політичну власть над своїми краями — панувала би політично в своїх краях. А се дало би їй спромогу відмежити ся від німецького капіталу, виперти німецькі продукти з своїх ринків — запанувати економічно в своїх краях. І чиж може на те згодити ся німецька буржуазія? — Ніколи! Таж се значило би — зректи ся найблизмих і найпевнійших ринків, то є — одної з перших умов єї екзистенції… І от чому-то так завзято поборює вона ідею федералізму і чому так ненависні їй ті, народжуючі ся нараз, немов гриби по дощі, «національні питаня» в Австрії. Побіда федералізму, то смерть для неї…
Але до федералізму пре сам економічний розвиток Австрії. І через те ідея федералізму здобуває собі що-раз більше прихильників. І де в котрім краю економічний розвиток поступив більше наперед і буржуазія в нім сильнійша і більше свідома своїх інтересів, там федералізм став уже головною точкою єї політичної програми. Найяснійше поставлено сю ідею в най-
