Сторінка:Бачинський Ю. Україна irredenta (1924).pdf/55

Цю сторінку схвалено
— 27 —

між мужиків не спинила пролєтаризації селянських мас, а вся допомога, яку давав мужикам в тій ціли росийський уряд, в формі «крестянских банків», на те, щоби підтримати на дальше мужицький стан, сю підпору деспотизму, і здержати на якийсь час еміграцію селян в міста, де як фабричний пролєтаріят могли би стати ся небезпечним елєментом його високому царському престолови, або, як в західній Росії, щоби позбути ся також і великих рільних властителів — Поляків, — скінчила ся повним фіяском…[1]

  1. Коли виступаю ту проти парцеляції, то мушу рівночасно застерегти ся, що тим самим не виступаю ще проти закупу громадами «двірських» обшарів. Противно, я рад би, щоби всі двірські обшари дістали ся в руки громад, — тількиж нехайби ті громади не розпарцельовували їх, а задержували їх при їх давній одноцілости, т. є. щоби вели дальше на них одноцілу господарку, на широку скалю, так, якби се було власністю одного. Се представляєть ся мені, як щось в роді акцийного підприємства, прим. оден морґ ґрунту — одна акція. При такім веденю справи, при господарці машиновій, з застосованєм усіх новійших здобутків аґрономічної науки і техніки, при господарці веденій виключно на торг, з увагою — на який рід збіжа найбільший попит на світовім ринку, можна би приспорити що року о много-много більше прибутку такому властителеви акції-морґа і о много лекше можна би тоді і з-амортизувати довг, який звичайно затягаєть ся при закупі двірського обшару! При такім веденю справи могли би лекше приступити до такого підприємства і біднійші мужики, чим збільшувано би такі «мужицькі фільварки» ще і здолу. І скілько то заощаджено би тоді часу і сил і як сильно зросла би тоді продуктивність мужицької землі! А