могла би брати на себе[1], — «молоді» не виводили на світ «помирене руських партій» і не осмішували тою акцією (вони були противні тій акції) партію в очах всеї «руської» публіки...
Багато дало би ся ще про те все писати. Та про все вже годі. І так надто довгий випав лист. На тім отже і скінчу. Може коли иншим разом буду міг близше розповісти Вам про все те, що рад би тепер ще написати. Ту хиба ще щодо порозуміня «молодих» зі «старшими» скажу, що, на мою думку, до такого порозуміня здаєть ся не прийде. Ми надто віддалили ся від себе, і старші чи не хотять, чи не можуть нас розуміти. Все що думаємо і бажаємо робити видаєть ся їм або дурним або дивним або авантурничим і т. д. Чи се дійсно так? — То ще дуже велике питанє. Подібно висловлювали ся колись і старші народовці про роботу колишних народовців «молодих» — нинішних «старших» радикалів... Нехай виведуть собі з сего конклюзію «старші»... Нехай же вони, згадавши свої недавні часи, обережнійше возьмуть ся судити про молодих. То ще велике питанє, чи ті думки «молодих» справді такі дурні, дивні і авантурничі...
|
|
|
|
Юліян Бачинський.
- ↑ Згадка про бесіду Франка на вічу «ludowc-ів» в Кракові, в котрій він боронив звісний своєю реакцийною тенденцією проект бувшого міністра ґр. Фалькенгайна про «рентові мужицькі господарства». (Нова дописка. Ю. Б.)
