мічних, що відносили би ся до Галичини, котрих так рада побачити в «Народі» «руська» публика, а котрі редакція «Народа» обовязана подавати в «Народі», бож радикали перші вказали так рішучо на відносини економічні.
Щож за те є в «Народі? — Павлик зі своїм перемелюванєм дрібниць, котрі лише сьмішать партію в очах української публики, і статі Ваші, котрі, хоч як вартні, та велика їх частина не повинна би знаходити ся в «Народі», а в якімсь иншім часописі, чи там «Бібліотеці».
Се щодо «Народа». Тепер, розумієть ся, нам до «Народа» — нічо. Перше, ми інтересували ся ним і хотіли, щоби він став правдивим політичним орґаном партії і виповняв відповідно своє завданє. Та, редакція своїм поступованєм відіпхнула нас від него, а коли остаточно на заклик добродія К.[1] ми подали (минулого року, в липні) умови під якими могли би працювати в «Народі» — нас з’іґноровано. Ми ставили лише такі вимоги, котрі запевшовали би нам, що вийдемо з під абсолютної руки Павлика і що будемо могли викладати свобідно свої думки, так, як се вільно Павликови, Франксви та иншим. Вільно висловлювати ся їм свобідно, нехай же-ж і нам було би се вільно! Се було навіть обовязком Павлика допускати до «Народа» противні йому думки членів партії, тому власне, що партія ще
- ↑ Миколи Ковалевського з Київа — політичного довіренника між Київською Громадою а Драгомановом. (Нова доциска Ю.Б.)
