ниці». — Ну, на такі слова, устає вже всяка дискусія.
Щодо «Народа», то тепер, коли «Народ» перестав уже бути орґаном партії, — то про него також нема що ту багато говорити. Ми не маємо вже до него ніяких претенсій. Перше — що иншого. Перше, відносили ся ми до него з певними бажанями і жаданями. Та нас зіґноровано. Нехай і так. Ту хиба можу Вам подати наші думки про «Народ» вже як людий цілком собі приватних, що відносять ся до «Народа» цілком так, як до других ґазет, прим. до «Kurjera lwowsko-го», «Reform-и», «Czas-у», «Дҍла» і т. д. і судять їх з того погляду, о скільки відповідають вони своєю роботою цілям, які собі поставили. Отже щодо «Народа», то, як мені здаєть ся, «Народ» має бути (і мав ним бути також і перед тим) політичним орґаном для політичної освіти української суспільности — галицької і росийської. Чи є він ним в дійсности? Ні, хиба може в незвичайно мікроскопійній части. Що йому бракує — то передовсім статий про загально-австрийську політику і статий про спеціяльно галицьку, — і то статий трактованих більше теоретично. І так, нема там статий, котрі пояснювали би «руській» публиці, що се таке прим, та нинішна коаліція австрійська[1], з відки вона взяла ся, що має означати; що се таке ті коаліцийні партії, що знайшли ся
- ↑ Згадка про «коаліцийне« правительство Віндішґреца, по упадку Таффого, (Нова дописка Ю.Б.)
